Проект резолюції конференції 2

Проект

РЕЗОЛЮЦИЯ

IV Международной научно-практической конференции

«Образование и личность: новые подходы, современная дидактика, инновационные технологии и качество образования» (Украина, Запорожье, 11-25 апреля 2013 года)  

Участники конференции заключают, что реализация поставленных целей ее проведения в формате IV Международного образовательного форума: объединение усилий ученых и практиков разных регионов и стран для обсуждения перспектив реализации новых образовательных подходов, инновационных дидактических технологий в развитии компетентностей личности в едином образовательном пространстве, получила дальнейшее развитие.

В процессе обсуждения на конференции, обмена идеями и опытом осмысления необходимости решения проблемы взаимодействия современного динамически развивающегося образования и личности, участники конференции пришли к таким выводам и рекомендациям:

1. Педагогической общественности и всем, кому не безразличны судьба и проблемы современного образования необходимо обратить пристальное внимание на выявление, определение и учет комплекса проблем создания условий для успешности личности в едином образовательном пространстве . Как никогда становится востребованной и необходимой координация и концентрация усилий в организации соответствующих научно-педагогических исследований и организационных решений.

2. Системными и «опредмеченными» классификационными и аналитическими объемными пространственными характеристиками образования должны стать представления: 1) образования как ценности личности; 1) образования как системы;  3) образования как процесса; 4) образования как личностного результата. Единство образовательного пространства в первую очередь обеспечивается единством пространственных составляющих перечисленных представлений.

3. Важнейшей современной характеристикой единого образовательного пространства  личности является существенное расширение и дальнейшее освоение информационного пространства и соответствующих информационно-коммуникационных технологий. Происходит становление и развитие нового перспективного направления в дидактике: медиадидактики, развивающейся на основе компьютерных технологий.

4. Образовательные системы  учебных учреждений должны проектироваться и функционировать в динамически изменяющемся и мобильном образовательном пространстве, и одновременно быть целостной и самобытной составной частью регионального, общегосударственного национального, европейского и глобального образовательного пространства. Небходима разработка системы действенных мер по поддержанию функционирования и развития единого образовательного пространства, а также обеспечения  возможности равного доступа и реализации личности в нем.

5. Радикальное обновление методологических основ общей и частных дидактик, теории и методики профессионального образования  происходит с учетом положений новой философии образования, переосмысления сущности и структуры дидактического процесса в контексте его ориентации на личность, разработки новых эффективных методов дидактических и методических исследований, в частности, компетентностного подхода, куррикулярного подхода  и критериев их результативности.

6. Компетентностный подход к организации современного дидактического процесса требует принципиальных изменений позиции преподавателя. Не менее важными по сравнению с ключевыми компетенциями являются и предметные, их оптимальное соотношение должны быть предусмотрены в содержании образования (куррикулуме). Учитель, как и ученик, перестает быть монопольным носителем знаний для учащихся. Основным заданием учителя стает развитие мотивации личности обучаемого к самостоятельной учебной деятельности, формирование умения на основе полученных знаний решать проблемы, возникающие в различных ситуациях как по известному образцу, так и на творческом уровнях.

7. С целью дальнейшего совершенствования  содержания последипломного педагогического образования необходимо проводить целенаправленную и практико-ориентированную подготовку работников образования к реализации инновационных процессов в системе образования.

8. Профильным научно-исследовательским институтам и центрам обратить внимание на  проблему определения критериев и показателей профессиональной компетентности работников образования а также соответствующих средств ее мониторинга.

9. Исследования ученых и практиков отражают целый комплекс проблем инновационной деятельности в системе образования в целом и в дошкольном образовании в частности, что требует их всесторонней оценки для изучения особенностей влияния инновационных процессов на развитие ребенка. На первый план выходят инновационные технологии, базирующиеся на достижениях возрастной и педагогической психологии с использованием ИКТ.

10. Развитие системы дошкольного образования в современных условиях невозможно без введения новшеств, инноваций, инновационной деятельности, что требует от субъектов образовательного пространства всех уровней создания необходимых условий.

11. Позитивными процессами инновационной деятельности в системе дошкольного образования являются:

-          активное взаимодействие и сотрудничество ученых и практиков в режиме внедрения инновационных проектов и исследовательской работы на экспериментальных площадках регионального уровня;

-          понимание педагогами-практиками и управленцами системы дошкольного образования того, что без создания необходимых условий, инновационные технологии в процессе их внедрения претерпевают изменения, которые выхолащивают содержательный и развивающий потенциал инноваций;

-          внедрение в образовательный процесс таких технологий, как «Психолого-педагогическое проектирование взаимодействия взрослых с детьми «Радость развития» (авт. коллектив под руководством доктора психол. наук, проф., зав. лаб. психологии дошкольника им. Г.С. Костюка НАПН Украины Т.А. Пироженко), способствует реализации личностно-ориентированной парадигмы образования.

12. Участники конференции приходят к выводу о необходимости продолжения подготовки и создания научной, научно-методической литературы и пособий, освещающих решение поставленных проблем, а также их дальнейшего обсуждения и научного осмысления в формате Международного форума на постоянной основе. Одним из важнейших перспективних направлений дальнейшей работы является теоретические и практические аспекты осуществления компетентностного подхода в дидактике.

Проект

РЕЗОЛЮЦІЯ

IV міжнародної науково-практичної конференції

«Освіта і особистість: нові підходи, сучасна дидактика, інноваційні технології і якість освіти» (Україна, Запоріжжя, 11-25 квітня 2013 року)

Учасники конференції відзначають, що реалізація поставлених цілей її проведения у форматі ІV Міжнародного освітнього форуму: організація єдиного інформаційно-наукового простору для обміну думками, твердженнями, досвідом між вченими і практиками-професіоналами; об’єднання зусиль дослідників, спеціалістів різних країн, що проводять науковий пошук у руслі проблем сучасної дидактики, інноваційних технологій і освіти; 3) розроблення підходів і стратегій у сфері розробки механізмів проектування різноманітних рівнів освітнього простору отримала подальший розвиток.

У процесі обговорення на конференції, обміну ідеями і досвідом осмислення необхідності розв’язання проблеми взаємодії сучасної освіти і особистості, що динамічно розвиваються, учасники конференції дійшли до таких висновків і рекомендацій:

1. Педагогічній громадськості і усім, хто небайдужий до долі сучасної освіти необхідно звернути належну увагу на виявлення, визначення і врахування комплексу умов для успішності особи у єдиному освітньому просторі, глобальному інформаційному просторі. Як ніколи стає потрібною і необхідною координація і концентрація зусиль в організації відповідних науково-педагогічних досліджень і організаційних рішень.  

2. Системними і «предметними» класифікаційними і аналітичними об’ємними просторовими характеристиками освіти повинні стати уявлення про: 1) освіту як цінності особистості; 1) освіти як системи;  3) освіти як процесу; 4) освіти як особистісного результату. Єдність розвитку освіти у першу чергу забезпечується єдністю цих просторових складових.

3. Дуже важливою сучасною характеристикою єдиного освітнього простору особи є розширення і подальше освоєння інформаційного простору і відповідних інформаційно-комунікаційних технологій. Відбувається становлення і розвиток нового перспективного напрямку у дидактиці: медіадидактики, що розвивається на комп’ютерних технологіях.

4. Освітні системи навчальних закладів повинні проектуватися і функціонувати у динамічному і мобільному освітньому просторі, і одночасно бути цілісною і самобутньою складовою частиною регіонального, загальнодержавного національного, європейського та глобального освітнього простору. Необхідна розробка системи дієвих заходів з підтримки функціонування і розвитку єдиного освітнього простору, а також забезпечення можливості рівного доступу і реалізації особистості у ньому.

5. Радикальне оновлення методологічних основ загальних і часткових дидактик відбувається із врахуванням положень нової філософії освіти, переосмислення сутності і структури дидактичного процесу у контексті його орієнтації на особистість, розробки нових ефективних методів дидактичних і методичних досліджень, зокрема, курикулярного підходу і моніторингу та критеріїв їх результативності.

6. Компетентнісний підхід до організації сучасного дидактичного процесу вимагає принципових змін позиції викладача. Не менш важливими у порівнянні з ключовими компетенціями є загальнопредметні та предметні компетенції, їх оптимальне співвідношення повинне враховуватися у змісті освіти (курикулумі). Вчитель, як і учень, перестає бути монопольним носієм знань для учнів.  Основним завданням вчителя стає розвиток мотивації особистості учня до самостійної діяльності учіння, формування уміння на основі отриманих знань розв’язувати проблеми, що виникають у різних ситуаціях як за відомим зразком, так і на творчому рівні. 

8. Профільним науково-дослідницьким інститутам і центрам звернути увагу на проблему визначення критеріїв і показників професійної компетентності працівників освіти а також відповідних засобів її моніторингу.

9. Дослідження вчених і практиків відображають цілий комплекс проблем інноваційної діяльності у системі освіти в цілому і дошкільній освіті зокрема, що вимагає їх всебічної оцінки і вивчення особливостей впливу інноваційних процесів на розвиток дитини.  На перший план виходять інноваційні технології на засадах вікової і педагогічної психології з використанням ІКТ.

11. Розвиток системи дошкільної освіти у сучасних умовах неможливий без уведення інновацій і інноваційної діяльності, що вимагає від суб’єктів освітнього простору створення необхідних умов.

12. Учасники конференції приходять до висновку про необхідність продовження підготовки і створення наукової, науково-методичної літератури і посібників, спрямованих на вирішення поставлених проблем, зокрема, у системі післядипломної освіти, а також їх подальше обговорення і наукове осмислення у форматі Міжнародного форуму на постійній основі. Одним із найважливіших перспективних напрямків подальшої роботи є теоретичні і практичні аспекти реалізації компетентністного підходу у дидактиці.